- безбережний
- -а, -е.1) Який не має берегів, меж, не має краю.2) перен. Безмірно великий, довгий; безмежний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
безбережний
Смотреть что такое "безбережний" в других словарях:
безбережний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безберегий — а, е. Те саме, що безбережний … Український тлумачний словник
безбережність — ності, ж. Абстр. ім. до безбережний … Український тлумачний словник
безкраїй — (який не має видимих меж), безмежний, безко[і]нечний, безкрайній, безбережний безберегий, неокраїй; безмірний, незміряний, незміренний, невимірний (який неможливо / важко виміряти); неоглядний, неозорий, неосяжний (який неможливо / важко оглянути … Словник синонімів української мови
безмежний — I (який не має видимих меж), без меж, безко[і]нечний, безкрайній, безкраїй, нескінченний, безбережний, безберегий, неокраїй; бездонний, безмірний, незмірний, незміряний, незміренний, невимірний (який неможливо / важко виміряти); неоглядний,… … Словник синонімів української мови
необмежений — 1) (зі сл. влада , панування , воля , право і под. який не має жодних обмежень), повний, абсолютний, цілковитий; безмежний, неподільний, безроздільний (зі сл. влада , панування й под.) 2) (дуже великий щодо кількости; перен. про фізичні / духовні … Словник синонімів української мови
